Я просто інший, і я тут, щоб сказати,
Ми всі різні по-своєму унікальні.
Чудово різноманітні, з чистою невинністю,
У цьому величному гобелені ми всі маємо витримати.
Ти просто інший, і я теж,
Немає провини в моєму серці за те, що я зовсім новий.
Не помилка в моїх дивацтвах, ані в дивацтві, що знайшлося,
Відмінність від тебе, у цьому світі, що нас оточує.
Чудове різноманіття, ми всі на виставці,
Кожен у своїй подорожі, по-своєму особливий.
Від одного до іншого, як кольори, що змішуються,
У цьому прекрасному безладі, де дивацтва зцілюються.
Всі поділяють ті самі страхи, всі поділяють ті самі сумніви,
Крізь ранки неспокою наш розум звивається і кричить.
З вікон ми дивимося на ту саму сцену,
Але прагнемо близькості, щоб прийшла любов.
Ми всі поділяємо голод за теплом і прихильністю,
З пристрастю, що запалює наш глибокий внутрішній зв'язок.
У прагненнях ми знаходимо і наші страждання,
Людяно помилятися; людяно каятися.
Радощі та печалі йдуть пліч-о-пліч,
У нашому повсякденному житті ми намагаємося вистояти.
У безсонні ночі, чекаючи, наші серця починають боліти,
За ніжні обійми, за солодкий мир, який ми створюємо.
Я просто інший, і ти інший, це зрозуміло,
У цьому танці існування ми разом керуємо.
Наші відмінності сяють, але схожість цвіте,
У цьому світі кольорів ми всі знаходимо місце.
