Я наполегливо молилася за свого чоловіка. Я не очікувала, що велич цих благодатей і обітниць дістанеться мені. Зрештою, зі мною все було гаразд – це йому потрібне було зцілення
Я одружена, мені 36 років, маю трьох дітей (14, 15 і 16 років), власний будинок, гарний сад і машину. Можна сказати – більше нічого для щастя не потрібно. Однак у моєму житті настав критичний момент, хоча ніщо не вказувало на його наближення...
Ворог прийшов несподівано і дуже підступно. Я помітила, що мій чоловік почав частіше повертатися додому з роботи напідпитку (це тривало три місяці, майже щодня), випиваючи протягом дня – без жодного приводу. У моїй голові – що, як я тепер думаю, було великим даром Божої опіки – увімкнулося попереджувальне світло, тим більше, що мої прохання, погрози та пояснення були неефективними. Тому я негайно відреагувала і попросила чоловіка поїхати зі мною на реколекції, не сказавши йому точно, про що йдеться.
І ось настав найважливіший поворотний момент – але він стався в моєму житті! Чесно кажучи, коли я дивлюся на все, що сталося пізніше, з перспективи 25 років, я бачу, що це був час, призначений і ретельно спланований Богом для мене. Під час цих триденних реколекцій я палко і щиро молилася за зцілення свого чоловіка і за те, щоб він прийшов до тями, думаючи про себе, яка я добра і мудра дружина. Я захоплювалася своєю кмітливістю та винахідливістю – я просила Бога подбати про мого чоловіка, а сама в думках планувала зустріч з подругами на вечірці, бо був Великдень...
На третій день реколекцій я почула, що нам дано особливий час, бо цей день був Неділею Божого Милосердя, про яку св. сестра Фаустина пише у своєму «Щоденнику»: «Того дня відкриваються самі глибини Мого милосердя. Я виливаю цілий океан благодатей на душі, які наближаються до джерела Мого милосердя. Душа, яка приступить до Сповіді та Причастя, отримає повне прощення гріхів і покарання. Того дня відкриваються всі небесні шлюзи, через які тече благодать. Нехай жодна душа не боїться наблизитися до Мене, навіть якщо її гріхи будуть багряними. Моє милосердя настільки велике, що жоден розум, ані людський, ані ангельський, не зможе осягнути його протягом усієї вічності. Моє милосердя настільки велике, що жоден розум не зможе осягнути його на всі віки…» (Щоденник 699).
Тож я залишилася в так званій Каплиці Чудес і палко молилася за свого чоловіка. Я зовсім не очікувала, що на мене зійдуть такі великі благодаті та обітниці. Зі мною все було гаразд – це він потребував зцілення. Я «ходила» до церкви, брала участь разом із дітьми в молитві на вервиці та травневих відправах, у Хресній дорозі; мій син служить на Месі, дівчата співають у хорі. Ісусе, подивись, яка я класна!
Але Ісус, мабуть, мав іншу думку, бо наприкінці реколекцій священик запитав про їхні плоди, Святий Дух дедалі чіткіше й голосніше підказував мені слова: «почни з себе!», «якщо бачиш скалку в оці брата свого, спочатку вийми колоду зі свого власного!».
Я справді боролася тоді сама з собою; думала, що це якась помилка, але слова були надто реальними. Мені не було в чому себе дорікнути, що з часом і Божим керівництвом виявилося великою, колосальною брехнею та лицемірством. Як я вже писала, після великої боротьби з собою я підписала Хресний похід за визволення людини (тобто вирішила повністю відмовитися від алкоголю на 1 рік) за свого чоловіка, бо про це багато говорили під час цих реколекцій. Через спосіб життя, який мені подобався (і мене часто називали душею компанії), це було для мене чималим викликом, автоматично виключаючи мене зі списку людей, запрошених друзями.
Повернувшись додому, я відчула, що я вже не та сама людина. У ту неділю Божого Милосердя сталося диво для мене: моє серце почало по-справжньому оживати. Ісус, як завжди, виявився правдивим і вірним Своїм словам, бо Він забрав моє «кам’яне серце і дав мені серце з плоті», «відкрив мої очі та вуха», я відчула неймовірний спокій, легкість і радість.
Найпрекрасніше в усьому те, що після повернення додому все почало повністю змінюватися, і мені не довелося себе змушувати до чогось. Я отримала від Милосердного Ісуса прекрасний дар і величезний потенціал Його благодаті, яка пробудила в мені всі ці нові й раніше невідомі бажання. Я почала «шукати Бога» з великим запалом; я прочитала багато книг, бо зрозуміла, що як «супер-католичка» я нічого не знала про свою віру – про Бога, про те, що відбувається під час святкування Євхаристії. Я також купила (бо вдома не мали) Біблію і почала читати, роздумувати та досліджувати її з великим ентузіазмом. Я зіткнулася з правдою і не могла перестати дивуватися Божій любові, доброті та нескінченному милосердю до мене. Я побачила, в якій брехні та духовному зубожінні я жила досі.
Сьогодні я вже не «ходжу до церкви», а з радістю біжу назустріч живому Господу, який помер за мене, і в Євхаристії черпаю від Нього силу та міць долати щоденні труднощі та проблеми, боротися зі своїми вадами та слабкостями. Сьогодні я знаю, що Його кров очищає мене і дозволяє досягти всього добра.
Мені не потрібно згадувати, яку реакцію викликала моя «чудесна трансформація» серед моїх близьких родичів та друзів. Більшість із них сказали, що я зовсім збожеволіла – і це мене зовсім не здивувало, адже з людини, яка любила компанію, вечірки, танці та гучну музику, я стала людиною, яка могла з великим ентузіазмом говорити лише про Бога та про те, що Він зробив для мене. Не дивно, що наш дім, раніше сповнений шуму, швидко став дивно порожнім, затих і перетворився на місце, де багато непотрібних справ, тобто телевізор (мильні опери), гучна музика, порожні розмови (балачки) були замінені тишею, молитвою, читанням книг та Святого Письма. Це був для мене найпрекрасніший, найдивовижніший і найблагословенніший час.
В результаті всього цього, ніби цього було недостатньо, милосердний Ісус звільнив мене від залежності палити цигарки та від вживання лайки (адже «з одного джерела не може витікати вода солодка й гірка, уста не можуть одночасно благословляти й проклинати»). Я також вирішила не вживати алкоголь до кінця свого життя – що приносить чудові результати серед моїх близьких, адже багато людей вже запропонували своє утримання, щоб врятувати тих, хто не може впоратися із залежністю алкоголізму.
Я намагаюся розповідати про незбагненне милосердя Боже всім, хто має проблеми і спустошений різними переживаннями та хворобами. Чудесним чином Ісус допомагає всім їм, і ми вже багато разів переживали справжні дива в нашій родині (одужання від раку, чудесне виживання після серйозної спроби самогубства, перетворення життя). У жовтні 2010 року минув рік, як мій чоловік перестав пити – він також підписав Хресний хід за визволення людини. Наша четверта дитина також народиться цього місяця. Хіба цього все ще недостатньо?
Сьогодні я можу дякувати Богові за все, що зі мною сталося – а були моменти, коли наш дім був сповнений сварок, криків, прокльонів та насильства. Сьогодні я можу сказати, що саме «завдяки» моєму чоловікові та його проблемі я звернулася до Бога по допомогу. Я не пішла за духом і пропозиціями «цього світу», який пропонує швидкі та легкі рішення, такі як розлучення – і проблема вирішена. Я не була розчарована. Боротьба була важкою, але вона того варта, тим більше, що мене вів сам Майстер і Вчитель – милосердний Ісус.
Протягом 2 з половиною років я та вся моя родина щодня о 15:00 стаємо навколішки, щоб благати Божого милосердя для нас, наших близьких та всього світу, молячись короною до Божого Милосердя. Щоранку я прокидаюся зі словами: «Ісусе, я довіряю Тобі». Сьогодні я радію кожному дню, бачу красу навколишнього світу, природу і знаю, що це все є даром. Милосердний Ісусе, «створив мене наново», оживив мене і вдихнув у моє серце Святого Духа, який веде мене і допомагає мені жити в правді та у світлі Божого Слова, яке я палко бажаю щодня приймати і застосовувати у стосунках з близькими, на роботі, з іншими, сусідами, чоловіком та дітьми. Це нелегкий шлях, бо часто доводиться відмовлятися від себе, але «все можу в Тім, хто мене зміцнює».
Серце ще хотіло б розповісти про набагато більше, бо моя вдячність не знає меж. Єдине, що я можу обіцяти Ісусу, це слова, повторені за святою Сестрою Фаустиною: «Я буду вічно співати про незбагненне милосердя Боже перед усіма людьми», просячи про благодать ревності, сміливості «йти проти течії» та про благодать витривалості і великої любові.
21/01/2024
