Господь Ісус передав містику Аліції Ленчевській слова про Божу любов, яка може бути джерелом втіхи для кожної людини.
Аліція Ленчевська (1934–2012) була світською, неодруженою жінкою та вчителькою за професією. Після навернення у віці 51 року вона вперше пережила містичну зустріч з Господом Ісусом. З того часу її розмови зі Спасителем стали її духовною поживою і перетворили її життя. Записані у двох томах: Свідчення (С) та Слово Повчання (СП) – вони були досліджені після її смерті теологічною комісією та отримали імпріматур генерального вікарія, єпископа Генрика Веймана. Господь Ісус передав Аліції Ленчевській слова про Божу любов, яка може бути джерелом втіхи для кожної людини:
✠ Я є Любов. Моя природа – любов, і Моє бажання – любити. Ось чому Я створив вас, людей, слабкими, безпорадними створіннями, що потребують Моєї любові. Я хочу дати вам усе. Мені є що роздавати – приходьте до Мене, всі ви. Я бажаю очистити і освятити вас – Моїх улюблених дітей, народжених з любові і для любові. Моя любов безмежна і ніколи не закінчиться. Вам потрібно лише відкрити свої серця і прийняти. Чим більше ви приймете, тим більшою буде Моя радість. Усе: увесь світ і кожен з вас дихає Моєю любов’ю і існує завдяки їй. Моя любов – це життя. Ваше життя – це Моя любов у вас (С. 355).
✠ Просіть любові, і Я дам її і наповню вас нею. Просіть лише любові – усе міститься в ній і випливає з неї. Я є Любов, і Я бажаю бути в повноті вашого серця. Відкрийте своє серце і скажіть, який його стан. Яке ваше життя, яка ваша біда, який ваш біль, яка ваша радість? (С. 576)
✠ Бажайте виконувати Мою волю і виконуйте її. Просіть допомоги. Подавайте Мені всі справи, коли вони виникають. Розкажіть Мені, що приносить вам радість, що ви вже зробили і що є складним. Приносьте все Мені з любов’ю та довірою. Це будуть ваші щоденні дари для Мене. Я маю все і володію всім; мені бракує лише цих ваших дарів.
Біжіть до Мене з усім, що маєте, і з усім, що з’являється перед вами. Біжіть з радістю, бо ви маєте Отця і Друга, який усе прийме і з усім упорається. І хто буде радіти, бачачи вашу довіру та радість. Я бажаю допомогти всім. Так мало хто звертається до Мене, хоча Я поруч із ними і чекаю з простягнутими руками, повними любові та дієвої сили (С. 223).
✠ Усе, що існує, створене з Любові. І ви теж створені з Любові. І ви є посудиною для любові. І в цю посудину Я вклав насіння вічного життя в Любові.
Чи виросте з нього рослина, чи зацвіте, чи принесе плід — залежить від вас. Це залежить від дбайливого вирощування та захисту протягом усього часу, який я вам даю, через використання дарів Моєї благодаті, що стікають на вас. Посудина повинна бути наповнена квітами любові та плодами діл, які народжують любов у серцях Моїх дітей (В. 346).
✠ Я люблю тебе, дитино Моя; залишайся в Мені. Не знеохочуйся жодними труднощами чи тим, чого не розумієш. Усе є плодом Моєї волі і спрямоване до Моєї слави. Підкоряйся подіям, які Я покладаю на твій шлях. Я люблю тебе, і все є даром любові для тебе (Т. 694).
✠ Людина формується більше ситуаціями, ніж Моїм словом. Тому доля людини — це послідовність ситуацій, що її виховують. Такою є Моя дія, що веде кожного до спасіння. Більшість цього не розуміє. Вони захищаються від Моєї спасительної дії у своєму житті. І відкидають її, бо мають вільну волю. Вони обирають видиме, негайне добро. Бо те, що не від Мене, не є добрим, хоча може створювати видимість добра, щоб обманути і відвести від Мене. Часто це виявляється злом вже в цьому житті. Якщо людина це розуміє, вона спасається. Якщо ні — вона продовжує свій шлях до знищення, як сліпа людина, бо такою вона насправді є. Це сліпота душі, яку вона вбиває власною волею. Лише сильний шок, біль або допомога іншого можуть зупинити її і відкрити очі її душі. Молитва і жертва за загублену людину дуже допомагають. Вони завжди приносять плід (Т. 149).
✠ Кожен живе у світі стільки часу, скільки необхідно для освячення його душі. Немає порівняння між людьми. Кожен має свій власний час, свої власні умови освячення. Тому слід розрізняти свій власний шлях до Бога і довірливо підкорятися Моєму керівництву.
Покликання кожної людини — підтримувати ближніх на їхньому шляху спасіння: свідчити про Мою доброту і любов. Не думайте, що святість можна досягти, думаючи про себе і займаючись собою. Слід думати про Бога і, в покорі серця, прагнути Його. І слід дбати про ближніх, щоб вони не померли у своїх гріхах (В. 163).
08.06.2016
