Духовне життя,  Духовна підтримка

Як молитися

Людина читає книгу

Опис згенеровано автоматично

Свята Тереза від Дитятка Ісуса лаконічно каже: «Молитва – це піднесення серця, простий погляд до Неба, вигук вдячності й любові, як у стражданні, так і в радості». Ще простіше: молиться той, хто з вірою та любов’ю звертається до Господа.

У кого нам вчитися молитися?

Наш учитель – Господь Ісус. Коли учні попросили Його: «Навчи нас молитися» (Лк 11, 1), то у відповідь на це прохання Христос Господь вимовив слова найважливішої і найпрекраснішої молитви – молитви Господньої – Отче наш.

Цю молитву ми маємо молитися щодня і відповідно до неї формувати своє життя. Блаженна і щаслива людина, в житті якої виконуються всі сім прохань молитви Господньої!

У Євангелії Господь Ісус навчає нас молитися завжди; молитви, що підкоряються волі Отця; молитви за ворогів. Молитва не є важкою. Молитися може навіть маленька дитина.

А проте Святий Апостол Павло каже нам, що без допомоги Святого Духа ми не можемо молитися – по-справжньому молитися. Одним із семи дарів Святого Духа є побожність – здатність молитися. Треба просити про цей дар і відкриватися йому.

Книги Святого Письма, особливо Книга Псалмів, навчають нас, як молитися. Написані століття тому, вони залишаються живою і сучасною молитвою для кожного з нас.

Молитися ми можемо навчитися від Пресвятої Діви Марії, від святих, від людей, які отримали від Бога дар молитви. Батьки мають обов’язок навчати молитися своїх дітей. Їм допомагає благодать таїнства подружжя.

Коли наша молитва є доброю?

Оцінюючи молитву, ми не можемо керуватися своїми почуттями. Іноді нам здається, що наша молитва невдала, іноді ми задоволені нею. Однак пам’ятаймо, що ці почуття можуть бути дуже ненадійними.

Не важливі наші мінливі почуття, важливим є Божий суд: чи може наша молитва подобатися Богові. Добра молитва є вірною – тобто, молюся її щодня; тривалою – тобто, не зневірюючись; покірною – тобто, пам’ятаючи, що ось я, грішна і обмежена людина, стою перед святим і незбагненним Богом.

Господь Ісус просить нас молитися з вірою і бути відкритими до волі Бога, нашого Отця.

Яких помилок ми найчастіше припускаємося в молитві?

Ми робимо помилку, якщо не робимо того, про що написано вище про добру молитву. Господь Ісус застерігає нас не приступати до молитви з серцем, в якому немає прощення для нашого ближнього (пор. Мк 11, 25) і немає волі до примирення (пор. Мт 5, 24-25).

Великою помилкою в молитві є шукати не Бога, а себе, власного задоволення, своїх суто земних благ. Ми маємо молитися заради Бога, намагаючись якомога більше підкоритися Його волі та з’єднатися з нею.

Які є види молитви?

Існує молитва прохання, примирення, подяки та хвали. Останні дві є складнішими і рідше практикуються на землі, але вони будуть нашою єдиною і постійною молитвою в небі.

Ми говоримо про молитву Церкви, тобто літургійну молитву, та особисту, «приватну» молитву, але вона також має своє важливе місце в Церкві. Молячись індивідуально, ми можемо молитися своїми словами, але також можемо – і повинні – використовувати молитви, практиковані та написані святими або благочестивими людьми, обдарованими даром молитви.

Однак слід пам’ятати, що ці молитви не можна промовляти лише устами. Вони повинні витікати з наших сердець. Молячись, не будемо використовувати великі слова без жодної внутрішньої основи.

Що означає літургійна молитва Церкви?

Це насамперед Меса та Євхаристія, але також звершення інших святих таїнств, а також Літургія Годин, що складається переважно з псалмів. Найважливішими частинами цієї літургійної молитви протягом дня є утреня та вечірня, а також молитва перед сном – компліна.

Форму цих молитов визначають пастирі Церкви – Папа та єпископи. Це офіційна молитва Церкви, і її не можна змінювати за бажанням.

Про що ми можемо молитися?

Про все, що є добрим. Ісус каже: «Все, про що попросите у Отця в Моє ім’я, Він дасть вам» (Ів. 16:23).

Однак ми не можемо обмежувати наші молитви тим, що є мирським. З семи прохань молитви «Отче наш» лише одне – про хліб насущний – стосується матеріальних справ. Христос заохочує нас просити дарів Святого Духа: «І Я вам кажу: просіть, і буде вам дано; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам… коли ж ви, бувши злі, вмієте дари добрі дітям своїм давати, то наскільки ж більше Отець Небесний дасть Духа Святого тим, хто просить у Нього!» (Лк. 11:9, 13).

Чому ми думаємо, що деякі наші молитви залишаються без відповіді?

Немає невідповідейних молитов, хоча є молитви, які не виконують наших бажань.

Бог є сама Мудрість і саме Добро. Він дивиться не лише на наше життя на цій землі, а й на все наше існування, яке є вічним. Людська душа не вмирає! Будучи лише добрим, Бог не дає нам тут, на землі, того, що могло б нам нашкодити, особливо життя благодаті в нас, нашої душі, спасіння.

Бог має вічність, щоб здійснити добро, яке Він призначив для нас, і задовольнити наші найбільші та найглибші бажання.

Ми також повинні пам’ятати, що Бог дав нам вільну волю. Ми – вільні істоти. Тому Бог не змінює наслідків людських дій лише тому, що ми іноді хотіли б, щоб це було так.

Якщо, наприклад, студент не вчиться, а лише молиться, щоб успішно скласти іспит, це зовсім не молитва, а марне вживання імені Божого, що заборонено другою заповіддю.

Говорячи про виконання наших прохань (пор. Ів. 15:7), Господь Ісус згадує дві умови.

Перше: «якщо ви перебуватимете в Мені» – той, хто приймає Його Тіло, Святе Причастя, перебуває у Христі – і друга умова: «якщо Мої слова перебуватимуть у вас» – слово Боже перебуває в нас, коли ми слухаємо і читаємо Святе Письмо, коли зберігаємо здобуті знання і застосовуємо їх на практиці.

Господь Ісус молився лише до Бога Отця. Чому ми молимося до Марії та святих?

Господь Ісус молився до Бога Отця, Який є Його і нашим Отцем. Прийшовши на землю, Він виконав волю Свого Отця. Він зробив це з любові до Нього і з любові до нас.

Перебуваючи у стосунках любові з Отцем, Він розмовляв з Ним, і учні, та інші люди, спостерігаючи це, могли навчитися молитися таким чином. Євангелія записують прохання різних людей, звернені до Ісуса – Сина Божого. Ці прохання були молитвами.

Ісус Христос є єдиним Посередником між нами, людьми, і Богом Отцем. Коли Ісус, наш єдиний Спаситель, вмирав на хресті, Він дав нам свою Матір як нашу Матір.

Саме Марія попросила про перше чудо Христа в Кані Галілейській. Будучи нашою Матір'ю, вона виявляє материнську турботу про кожного, кого знає, молиться за нас до Бога, царюючи на небесах.

Святі також, особливо наші покровителі, стоячи перед Богом на небесах, заступаються за нас. Зустрівшись віч-на-віч з Богом, пам'ятаючи про наші турботи і чуючи наші прохання, і бачачи їх «божим шляхом», і постійно молячись, вони об'єднуються з нашими проханнями, певним чином «випрямляючи їх», щоб вони відповідали волі Божій і приносили нам найбільше благо. Коли ми молимося «до» святих, ми насправді молимося про їхнє заступництво перед Богом.

Навіщо нам потрібно молитися і приділяти час молитві?

Молитва є одним з найважливіших – якщо не найважливішим – справою в нашому житті. Без молитви жодна свідомо живуча людина не буде спасенна. Ми не можемо бути спасенні власними силами – нам потрібна благодать Божа, щоб бути спасенними.

Не звертаючись до Бога щодня, не зустрічаючись з Ним у молитві, жоден з нас не зможе жити у вірі, надії та любові – бути і залишатися християнином.

03/12/2023

Перевірено MonsterInsights