Особисте свідчення
Наш шлюб, переживши серйозну кризу, позначену невірністю, почав розквітати з небаченою силою любові та віри. Мій чоловік повернувся, і тепер ми щасливі в шлюбі. Я можу впевнено сказати, що наша любов значно дозріла.
Так, вона інша — дуже схожа на вино на весіллі в Кані Галілейській. Бо «де примножився гріх, там ще більше примножилася благодать» (Рим. 5:20).
Однак безперервна співпраця з цією благодаттю є необхідною. Чим більше ми віддаємо себе, тим більше Бог нас підтримує.
Я врятувала свій шлюб, незважаючи на те, що мене покинули найближчі люди і залишили саму. Проте я відчувала небесну благодать, що оточувала мене.
Я зберегла наші стосунки, навіть коли мій чоловік сказав, що більше мене не кохає. Я відстоювала гідність нашого таїнства і боролася за нього, навіть коли мені казали: «Це не ти порушуєш обітницю!»
Перед Богом я обіцяла не залишати свого чоловіка до самої смерті. Я взяла на себе відповідальність за наш шлюб і молилася за навернення свого чоловіка, закликаючи Святого Йосифа, Літанію до Святого Духа та Літанію до Найсвятішої Крові Христа, бо він тоді перебував у стані духовної смерті.
Багато благодатей чекають на кожного з нас, але ми повинні самі їх просити. Бог нікого не примушує; це ми часто зачиняємо Йому двері.
Він там, терпляче чекає, поки ми припинимо боротися з собою та своїм життям. Тому спрямуймо перші кроки до Бога, і ми отримаємо мир, силу, розраду та керівництво у всіх наших діях.
Я прагну жити так і ділитися з вами своїм досвідом, ілюструючи, як благодать діє в моєму житті. Справжня любов починається з любові «у горі». І саме це сталося з нами.
Наше кохання витримало значне випробування. Я зрозуміла, що любити — це перш за все прощати. Відбувалися дива — одне за одним — що призвело до виливу благодатей!
Ми отримали «краще вино» в кінці. Така сила таїнства подружжя; ми повинні довірити все Ісусу. Завжди занадто рано здаватися, і навіть у стражданні можна знайти щастя.
Міріам
10/11/2024
