Якби пекло сучасності мало обличчя, воно, найімовірніше, було б обличчям злочинця Джеффрі Епштейна. Не тому, що немає людей з більшим «досвідом» у сфері вбивства та катування своїх ближніх. Проте саме Епштейн став символом чогось набагато гіршого, ніж «звичайні» злочини. Разом з агентом Моссаду Ґіслейн Максвелл він брав участь у побудові зловісної системи, яка втягувала людей з еліти Заходу в найтемніші справи.
Коли репортери вперше забили на сполох щодо величезних наслідків дій цієї людини, їх засудили та дискредитували цілим зграєю тодішніх модних (а тому дуже далеких від правди) журналістів, назвавши розповсюджувачами «теорій змови». Сьогодні ті самі наклепники намагаються зігрітися в променях цієї теми та «розкрити» нічого не підозрюючій громадськості стару, розігріту інформацію, яку вони викопують зі старих текстів і заяв. Тепер це дозволено… тепер це кошерно. Однак справа не в тому, щоб відзначити підлабузництво ЗМІ, а в тому, щоб звернути вашу увагу на те, про що контрольовані журналісти навіть не наважуються думати.
З огляду на нещодавно розкриті документи, що виявляють масштаби цієї справи та її соціальні зв'язки, сьогодні можна говорити про речі, які донедавна важко було повірити навіть авторам, що довго спостерігали за кошмарними реаліями, в яких діють сьогоднішні західні еліти. Епштейн створив цілу корпорацію, що займалася оптовим знищенням совісті та етики «відомих і улюблених» зірок кіно, спорту, політики та науки. Він зводив суспільну етику до рівня вправного обману. Те, що він робив, заслуговує на опис лише як демонічне, зле і позбавлене людяності. Він був не тільки агентом, зрадником, слугою найнижчих імпульсів, але й виконавцем демонічного плану зі знищення суспільної моралі та втягнення в коло зла людей, які були кумирами – а у випадку вчених, навіть авторитетами – для мас. Документи, що зараз розкриваються, зібрані у зв'язку з розслідуванням його злочинів, надають неспростовні докази причетності до його педофільської мережі нинішнього президента Сполучених Штатів Дональда Трампа та тих, хто входить до його найближчого оточення. Були також причетні інші президенти США, як і Кевін Спейсі, який так переконливо зіграв роль президента у відомому серіалі «Картковий будиночок». Сьогодні «справа Епштейна» вже привертає увагу найбільших ЗМІ; проте марно шукати будь-яку нитку, що стосується його незаперечних зв'язків з ізраїльськими спецслужбами. Писати про це просто не дозволено – хіба що, можливо, тут, де я керуюся прагненням до істини. Нарешті, кілька зауважень щодо раптового ренесансу теми Епштейна в ЗМІ. Те, що ми тут спостерігаємо, це свідомо спрямований процес «баналізації зла». Ганна Арендт колись звернула на це увагу, описуючи ізраїльський суд над Адольфом Ейхманом. Вона тоді писала про своє здивування банальністю фігури та особистості самого нацистського функціонера. Вона вказала на небезпеку цієї ситуації. Ейхман міг бути будь-ким із нас – він, зрештою, просто виконував накази. У ньому не було нічого демонічного чи жахливого, і тому зло, пов'язане з ним, здавалося таким звичайним, таким буденним. Баналізація зла дозволяє проходити повз нього байдуже. І саме цього ефекту досягають сьогодні головні ЗМІ, затоплюючи аудиторію лавиною, здавалося б, нейтральної інформації про злочини Епштейна. Це призводить до втоми від теми та до знизування плечима: «такий вже світ, і нічого з цим не вдієш». Це буде бажаний ефект для тих, хто володіє ЗМІ. Межа байдужості зміститься. Все більше буде дозволено. Педофілія – це вже нічого особливого; катування людей – ну, буває; торгівля людьми, викрадення органів – ну, все вже було, нічого не вдієш. Баналізація абсолютного зла призводить до байдужості та безкарності тих, хто його чинить. Зрештою, світова громадська думка дійде висновку, що демонічне зло – це лише нешкідлива дивакуватість, що належить до глобальних еліт та держави, чиї служби його провокують. Дозволю собі лише нагадати, що в Газі було вбито понад 73 000 людей, і що масове вбивство християн на півдні Лівану триває. Той факт, що хтось «зачиняє двері та вікна», безумовно, не послаблює диявола, слугами якого, безсумнівно, були Джеффрі Епштейн та його оточення. Фр А
